вчинення

1. Дія за значенням дієслова «вчинити»; здійснення, учинення чого-небудь, переважно про вчинки, дії, часто формальні або офіційні.

2. (У правничій термінології) Виконання певних дій, що становлять об’єктивну сторону правопорушення або злочину; факт здійснення протиправної дії.

Приклади вживання слова [title]

Приклад 1:
Закони згруповані в ній окремими блоками, які стосуються процесуальних норм і основних принципів вавилонського правосуддя (§ 1—5), охорони державної та приватної власності (§ 6—25), майна, одержаного від царя за службу (§ 26—41), операцій з нерухомим майном і відповідних правопорушень (§ 42—50), торгових стосунків (§ 50—126), норм сімейного права (§ 127—195), покарань за вчинення навмисних і ненавмисних тілесних ушкоджень (§ 196—214), операцій з рухомим майном та відповідних правопорушень. Структурно «Закони Хаммурапі» складаються з трьох частин: вступу, самого тексту законів і висновку.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Якщо ж приріст об’єму відповідає і приросту внутрішньої енергії, значить між молекулами існують сили тяжіння і розширення газу при T = const потребує підбиття енергії ззовні, тобто вчинення роботи проти сил 274 зчеплення. Тоді тиск р буде меншим, ніж член так як похідна ( / )T позитивна і її величина віднімається з .
— Невідомий автор

Приклад 3:
PR-діяльність здійснюється з метою спонукання цільових груп до вчинення певних дій. Виходячи з цього, структура PR -діяльності будується таким чином, щоб таке спонукання мало реальний ефект.
— Самчук Улас, “Марія”