Значення
- (Медицина) –
Лабораторний показник, що відображає об’ємну частку еритроцитів (червоних кров’яних тілець) в цілій крові, виражену у відсотках або частках одиниці.
- (Медицина) –
Спеціальна скляна градуйована трубка (капіляр), що використовується для визначення цього показника шляхом центрифугування.
- (Медицина) –
Саме дослідження (метод, аналіз), в ході якого визначається об’єм еритроцитів у крові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гематокрит, р. гематокриту, д. гематокритові, з. гематокрит, о. гематокритом, м. гематокриті, к. гематокрите