Древослів

Словник Української Мови

вчення

Буква

1. Система поглядів, ідей, концепцій, що розроблена певним мислителем, науковою школою або релігійним діячем; доктрина, теорія.

2. Процес отримання знань, навчання; сукупність знань, які отримують у навчальному закладі.

3. Настанови, повчання морально-етичного або життєвого характеру, що містять у собі певні правила поведінки.

Приклади вживання слова

Приклад 1:
Святий Марко, проповідуючи вчення Христове, повертався якось із Аквілеї до Риму, щоби звідтам рушити в землі значно полуденніші — до Ефіопії та Єгипту. Тут ніби навмисне зчинилася страшенна буря — потоки води линули з небес, а вітри, що знялися зусібіч, закрутили змії смерчів на водах, перевертаючи рибальські та вартові судна.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Все життя письменника-філософа було наочним втіленням його філософського вчення. Діяльність Сковороди припадає на другу половину XVIII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
У них всяке вчення, або наука, особливо етична, називається «музар» (Август Бухнер в 3-й урочистій промові, під кінець). PUBLII TERENTII COMOEDIA, QUAE VOCATUR ADELPHI1 Фабулы или дѣйствія сила, авктора Муреты.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

More posts