спосібність

1. Вроджена або набута властивість людини, що робить її здатною до певної діяльності, до засвоєння знань, навичок; талант, обдарованість.

2. Можливість, уміння щось робити, здійснювати; здатність.

3. (у множині) Сукупність інтелектуальних і психічних якостей, що забезпечують успішне навчання або виконання певної діяльності.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |