1. (діал.) Верхівка дерева, верхня частина стовбура з гілками; також — довга жердина, довгий шест.
2. (діал., перен.) Високий, худорлявий чоловік.
Словник Української Мови
1. (діал.) Верхівка дерева, верхня частина стовбура з гілками; також — довга жердина, довгий шест.
2. (діал., перен.) Високий, худорлявий чоловік.
Гальванопальпація — медичний діагностичний метод, при якому для виявлення захворювань зубів (переважно карієсу) використовують слабкий електричний струм, що подається на зуб через спеціальний зонд; відчуття болю або поколювання в зубі під дією струму вказує на ураження пульпи.
1. Високий стовп із загостреним кінцем або з поперечиною, що встановлюється для позначення чого-небудь (наприклад, межі, напрямку шляху, траси, місця вимірювань на місцевості).
2. Переносно: важлива подія, етап, момент у розвитку чого-небудь, що відзначає перехід до нового стану.
3. Довга жердина, яку використовують при геодезичних, межувальних та інших роботах на місцевості.
1. Короткоживуча молекула, що утворюється при збудженні атома або молекули і існує лише в електронно-збудженому стані, а в основному стані швидко дисоціює.
2. Тип газового лазера, робота якого заснована на використанні випромінювання ексимерних молекул (наприклад, ArF, KrF), що застосовується в мікроелектроніці, хірургії ока та наукових дослідженнях.
1. Водна або болотна багаторічна трав’яниста отруйна рослина родини окружкових з потовщеним кореневищем, порожнистим стеблом і дрібними білими квітками, що зібрані в складні парасольки; цикута (Cicuta virosa).
2. Рід рослин родини окружкових, до якого належить вех отруйний; цикута (Cicuta).
1. Розділ електрохімії, що вивчає та застосовує методи вимірювання електричного струму, напруги та кількості електрики для аналізу речовин і процесів, головним чином на основі електролізу.
2. Сукупність методів електрохімічного аналізу, заснованих на вимірюванні електричних параметрів (сили струму, потенціалу, опору) під час перебігу хімічної реакції в електролітичному осередку для визначення складу або властивостей речовини.
1. Стан предмета, будівлі, речі тощо, що внаслідок тривалого часу або інтенсивного використання зношений, пошарпаний, зіпсований, близький до руйнування; застарілість, старовинність.
2. Переносно: дуже похилий вік людини, старість, що супроводжується фізичним виснаженням.
3. У релігійному контексті (часто з великої літери: Ветхість): період історії до приходу Ісуса Христа, описаний у книгах Старого Завіту; стан людства до Нового Завіту (напр., “Ветхість і Новість”).
Ексикоз — патологічний стан організму, що характеризується значним зневодненням внаслідок втрати рідини та електролітів, найчастіше при тяжких кишкових інфекціях, отруєннях або опіках.
Ветфельдшер — фахівець із середньою ветеринарною освітою, який під керівництвом лікаря-ветеринара здійснює лікувально-профілактичні, діагностичні та санітарні заходи щодо тварин.
Ветфельдшер — посада в ветеринарних закладах та господарствах для осіб із відповідною спеціальною освітою, що передбачає виконання обов’язків з надання медичної допомоги тваринам, проведення профілактичних щеплень, узяття аналізів та інших процедур.
1. Стосовний до гальванометра, властивий гальванометру, призначений для вимірювання малих електричних струмів або напруги.
2. Отриманий, зафіксований або виконаний за допомогою гальванометра (наприклад, про гальванометричний метод реєстрації).