Значення
- (Техніка) –
Стан предмета, будівлі, речі тощо, що внаслідок тривалого часу або інтенсивного використання зношений, пошарпаний, зіпсований, близький до руйнування; застарілість, старовинність.
- (Медицина) –
Переносно: дуже похилий вік людини, старість, що супроводжується фізичним виснаженням.
- (Релігія) –
У релігійному контексті (часто з великої літери: Ветхість): період історії до приходу Ісуса Христа, описаний у книгах Старого Завіту; стан людства до Нового Завіту (напр., “Ветхість і Новість”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ветхість, р. ветхості, д. ветхості, з. ветхість, о. ветхістю, м. ветхості, к. ветхосте