ветхість

[ʋɛtxistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Стан предмета, будівлі, речі тощо, що внаслідок тривалого часу або інтенсивного використання зношений, пошарпаний, зіпсований, близький до руйнування; застарілість, старовинність.

  2. (Медицина) –

    Переносно: дуже похилий вік людини, старість, що супроводжується фізичним виснаженням.

  3. (Релігія) –

    У релігійному контексті (часто з великої літери: Ветхість): період історії до приходу Ісуса Христа, описаний у книгах Старого Завіту; стан людства до Нового Завіту (напр., “Ветхість і Новість”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ветхість, р. ветхості, д. ветхості, з. ветхість, о. ветхістю, м. ветхості, к. ветхосте

Більше записів