Словник Української Мови
Невизначений прислівник, що вказує на невідоме, неточно визначене або приблизне місце перебування когось, чогось або відбування дії.
Уживається для позначення невизначеної, але не надто віддаленої відстані або місця, часто з відтінком невеликої відомості про нього (на відміну від більш абстрактного “десь”).
Може вживатися для неточного вказівки на місце в просторі, часі або в абстрактному розумінні (наприклад, у тексті, послідовності).
Китоврас — міфічна істота в давньоруській книжності, зображена як напівлюдина-напівкіт (або напівкінь), що володіє великою силою та мудрістю; персонаж апокрифічних повістей, що споріднений з античним кентавром.
Китоврас — власна назва одного з персонажів давньоруської літератури, а саме апокрифічної “Повісті про Соломона і Китовраса”, де він постає як загадковий мудрець, який перемагає царя Соломона своїм розумом.
У невизначеному місці, де завгодно, де попало.
У невеликій кількості, трохи, ледве, зрідка (про щось розкидане, розсіяне).
1. Стосовний до промислового видобування китів, пов’язаний з китобійним промислом.
2. Призначений для ведення китобійного промислу (про судно, флот тощо).
1. У невизначений час у минулому; колись давно, колись.
2. У невизначеному місці та в невизначений час; десь і колись.
1. Призначений для полювання на китів, пов’язаний з промислом на китів.
2. Такий, що належить до суден, засобів або екіпажів, які здійснюють промислове полювання на китів.
1. У невизначеному місці, у якомусь місці; кудись, у якийсь бік.
2. Приблизно, орієнтовно (про час, кількість, міру).
3. Уживається для посилення невизначеності вживаних з ним займенників або прислівників (хтось, десь, кудись тощо).
Китобій — морське судно, спеціально обладнане для промислового полювання на китів та їх первинної переробки.
Китобій — член екіпажу такого судна, який безпосередньо займається полюванням на китів.
1. (у філософії, особливо в езотеричних та релігійних вченнях) такий, що стосується низхідного руху від вищого, божественного чи духовного стану до нижчого, матеріального; що описує нисхідження духу у матерію або вищої реальності у фізичний світ.
2. (у мистецтві та літературознавстві) такий, що характеризується песимістичними, декадентськими настроями, відчуттям занепаду, втрати ідеалів; декадентський.
3. (рідко, у спеціальному контексті) такий, що має напрямок униз, що спадає або понижується.