Китяжок — власна назва, що позначає невеликий острів у Чорному морі, розташований біля південно-західного узбережжя Криму, поблизу мису Сарич; географічний термін.
-
китяг
Китяг — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
-
десятеро
1. Кількісний числівник, що означає число десять осіб або предметів, зазвичай у поєднанні з іменниками чоловічого роду, що позначають істоту, або з іменниками, що вживаються лише в множині (pluralia tantum).
2. Назва групи з десяти однорідних предметів або осіб.
-
китуватися
1. (діал.) Тікати, утікати, швидко віддалятися від когось або чогось; кидатися навтьоки.
2. (діал.) Поспішати, квапитися, рухатися швидко та метушливо.
-
десятерний
1. Який складається з десяти однакових частин, одиниць або осіб; у кількості десяти.
2. Який збільшений удесятеро, у десять разів більший за щось.
3. Розміром, обсягом, силою тощо у десять разів більший за звичайний; дуже великий, значний.
-
китувати
1. (у спеціальному контексті) Виготовляти, створювати кіт (великий вітрильний корабель) або працювати на його будівництві.
2. (у розмовній мові, рідко) Поводитися витончено, елегантно або жваво, на кшталт поведінки на великому кораблі; шикувати, франтити.
-
десятеричний
1. Який стосується числа десять, кратний десяти або складається з десяти частин.
2. Який заснований на десятковій системі числення (що має за основу число десять).
-
китування
1. Власна назва традиційного українського народного обряду та свята, пов’язаного з проводами зими та зустріччю весни, яке відбувається в останню неділю перед Великим постом (М’ясопустною неділею) і супроводжується грою на музичних інструментах, співом, танцями, ряжінням, виконанням веснянок та ритуальним знищенням символічної ляльки-киту.
2. Загальна назва гулянь, ігор, розваг та масового святкування під час М’ясопусту (Масляної), аналог російської Масляниці, але з характерними українськими обрядовими рисами.
-
десятеритися
1. (заст.) Збільшуватися вдесятеро, ставати в десять разів більшим за кількістю, розміром або силою.
2. (перен., рідк.) Значно посилюватися, зростати в інтенсивності (про почуття, якості тощо).
-
китувальний
1. Стосовний до китування (китуванням), пов’язаний з ним.
2. Призначений для китування (наприклад, про судно, обладнання).