Словник Української Мови
Буква
1. Кількісний числівник, що означає число десять осіб або предметів, зазвичай у поєднанні з іменниками чоловічого роду, що позначають істоту, або з іменниками, що вживаються лише в множині (pluralia tantum).
2. Назва групи з десяти однорідних предметів або осіб.
Приклад 1:
Десятеро коней було пущено на пашу за татарським табуном, уночі ярком занесли туди сідла, а перед досвітком Юрій, Олелько й ще восьмеро козаків пробралися до коней, посідлали їх. Спершу їхали повільно, а потім пустили коні вчвал.
— Франко Іван, “Мойсей”