Словник Української Мови
1. Власна назва персонажа українського фольклору, зокрема казки «Ких-ких та Бур-бур», — чудовиська, що живе в лісі та лякає людей.
2. Уживається як іменування або образне позначення невизначеного, часто міфічного істота, яке начебто живе в глушині та видає звуки «ких-ких».
3. У переносному значенні — про те, чого неясно боїшся, невідому загрозу або вигадану, неіснуючу небезпеку (за аналогією з казковим чудовиськом).
1. Який містить десять вод (у хімії — про гідрати, кристалогідрати).
2. Який має десять джерел води або утворений десятьма водними потоками (рідко, переважно у поетичній мові або географічних описових назвах).
1. (у міфології) У слов’янській міфології — злий дух, нечиста сила, що з’являється вночі у вигляді невиразної постаті; примара, мара.
2. (у фольклорі) Злий дух, який, за повір’ями, вночі душить людей, що сплять, насилає кошмари; домовик, нічний давильник.
Який має довжину або ширину в десять верст.
Який розташований на відстані десяти верст.
Який містить десять верст (наприклад, про карту).
Китяткові — родина комах ряду лускокрилих (Lepidoptera), до якої належать невеликі молі з вузькими крилами, що живляться рослинними рештками, часто у вологих місцях; представники цієї родини (наприклад, справжня китятка).
Китяткові — застаріла назва родини комах, яких сучасна ентомологія частіше відносить до родини справжніх молей (Tineidae) або виділяє в окрему родину Tineodidae.
1. Який має довжину або відстань у десять верст (старовинна міра довжини, приблизно 1,0668 км).
2. Який розташований на відстані десяти верст від чогось.
3. У складі власних назв (наприклад, Десятиверстова карта) — що охоплює, зображує або стосується території, виміряної в десятиверстному масштабі.
1. Стосовний до Китятка (Кирила Осьмака), українського поета, перекладача, літературознавця та громадського діяча, пов’язаний з його творчістю або біографією.
2. Стосовний до літературно-мистецької групи “Китятко”, заснованої Кирилом Осьмаком у 1924 році в Києві, або до її діяльності та естетичних принципів.
1. Який має десять балів, оцінюється в десять балів за певною шкалою вимірювання або оцінювання.
2. Який побудований на основі десятибальної системи оцінювання (наприклад, про шкалу, систему, оцінку).
1. Зменшувально-пестливе від “кити” — декоративні вишиті або ткані стрічки, які традиційно прикрашали головні убори, рукави, коміри в українському народному костюмі, особливо на Поділлі.
2. Рідкісне, переважно поетичне позначення малих китів (китенят).
1. Родовий відмінок однини та знахідний відмінок однини (для істот) від числівника “десять”; також давальний та місцевий відмінки однини від числівника “десятеро”.
2. Назва десятої сторони світу в давньоукраїнській вітровій ромбі (між східною та південно-східною), що відповідає сучасному азимуту 112,5°.