1. У невизначеному місці, у якомусь місці; кудись, у якийсь бік.
2. Приблизно, орієнтовно (про час, кількість, міру).
3. Уживається для посилення невизначеності вживаних з ним займенників або прислівників (хтось, десь, кудись тощо).
десь
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Таж він тебе занапастив би тільки, потяг би по колючому ложиську струмочка лісового, біле тіло понівечив та й кинув би самотню десь на безвідді. Але ж він вродливий!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Безперечно, десь були і заздрість, і зловтіха, й обережництво, і робота ліктями, але це, їй-Богу, не процвітало, не культивувалося. Пошлюся хоча б на спогади Ірини Жиленко «Homo feriens».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
І бринять у мені його слова — здається, вони мої, вони дрімали десь у глибинах мого єства, і Василева поезія їх просто збудила — як життєве motto. Нещодавно, коли я вже як дослідник і популяризатор творчости Василя Стуса переглядала його листування з рідними, раптом у листі до дружини від 24.06.81 р. натрапила на цілу сторінку, звернену до мене (якимось чином вона не дійшла до мене свого часу).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прислівник () |