1. Питальний прислівник, що вживається для запитання про місце, просторове положення когось або чогось, а також для вказівки на невизначеність місця в питальних реченнях.
2. Відносний прислівник, що вживається в складних реченнях для зв’язку підрядного речення з головним, вказуючи на місце дії або знаходження.
3. Окличний прислівник, що вживається в розмовній мові для вираження здивування, сумніву, несхвалення або для посилення виразу (часто в поєднанні з частками, наприклад, “та де”, “де вже”).