десцендентний

[dɛst͡sɛndɛntnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (у філософії, особливо в езотеричних та релігійних вченнях) такий, що стосується низхідного руху від вищого, божественного чи духовного стану до нижчого, матеріального; що описує нисхідження духу у матерію або вищої реальності у фізичний світ.

  2. (у мистецтві та літературознавстві) такий, що характеризується песимістичними, декадентськими настроями, відчуттям занепаду, втрати ідеалів; декадентський.

  3. (рідко, у спеціальному контексті) такий, що має напрямок униз, що спадає або понижується.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. десцендентний, р. десцендентного, д. десцендентному, з. десцендентного, о. десцендентним, м. десцендентнім

Більше записів