1. Різко, швидко здригнутися, сіпнутися, зробити різкий рух тілом (зазвичай від несподіваності, болю, страху).
2. Розм. Швидко, раптово змінити положення, відскочити, відіпхнутися від чогось.
-
джиґнути
Різко, з силою штовхнути когось або щось, змусити рухатися швидко вперед або в певному напрямку.
Різко, швидко кинути, метнути щось.
Різко, швидко рушити з місця, кинутися кудись (про людину або тварину).
-
клепачка
1. Розмовна назва клепального молотка — спеціального ручного інструмента з двома бойками для з’єднання металевих деталей за допомогою заклепок.
2. Зменшувально-пестлива форма від слова “клепало” (великий дзвін або металева пластина для сигналізації), що вживається переважно в усній народній творчості та діалектах.
3. У західних регіонах України — народна назва рослини конюшини повзучої (Trifolium repens), яка має характерні сухі квітоголови, що при пошкодженні видають легкий клацаючий звук.
-
клепач
1. Робітник, який займається клепанням металевих конструкцій, з’єднуючи їхні деталі за допомогою заклепок.
2. Рідкісне позначення того, хто займається клепкою (виготовленням дерев’яних діжок, кадок, цебер).
3. У переносному значенні: той, хто вигадує, розпускає неправдиві чутки або наклеп.
-
джиттербагери
1. (від англ. jitterbug) Назва швидкого парного танцю під джазову музику, що був популярний у США з 1930-х років, характеризується енергійними, часто імпровізованими рухами, підкиданнями та обертаннями партнерки.
2. (переносне значення) Людина, яка з захопленням танцює джиттербаг або захоплюється музичною епохою та культурою свінгу.
-
клепатися
1. (розм.) Збиратися, сходитися кудись у великій кількості або без особливої мети; товпитися.
2. (перен., розм.) Виникати, з’являтися у великій кількості (переважно про думки, плани, проблеми тощо).
-
клепати
1. З’єднувати металеві деталі за допомогою заклепок, вставляючи їх у отвори та розковуючи з обох сторін для утворення міцного з’єднання.
2. Перен. Нудно, одноманітно, безперервно повторювати одне й те саме; базікати, теревенити.
3. Розм. Швидко, неохайно робити щось, збивати на швидку руку; створювати щось низької якості.
4. Заст. Викликати, спричиняти щось (наприклад, шум, гамір).
-
джирчатися
Джирчатися — діалектне дієслово, що означає дзвеніти, брязкати, видавати різкий металевий звук (наприклад, при ударі монет, ключів тощо).
-
клепаня
1. Технічний термін: металева (зазвичай залізна) пластина, що з’єднує частини якогось механізму, конструкції; скоба, хомут, накладка.
2. Рідкісне, діалектне: велика бляшана миска або таз.
3. Власна назва: прізвище українського походження.
-
джирчати
1. Видавати короткі, різкі звуки, схожі на «джир-джир», характерні для деяких комах (наприклад, цвіркунів).
2. Перен. Говорити швидко, багато і незрозуміло; базікати, теревенити.