клепати

1. З’єднувати металеві деталі за допомогою заклепок, вставляючи їх у отвори та розковуючи з обох сторін для утворення міцного з’єднання.

2. Перен. Нудно, одноманітно, безперервно повторювати одне й те саме; базікати, теревенити.

3. Розм. Швидко, неохайно робити щось, збивати на швидку руку; створювати щось низької якості.

4. Заст. Викликати, спричиняти щось (наприклад, шум, гамір).

Приклади вживання

Приклад 1:
І ще, Семене, скажи ковалям, аби вони всю іншу роботу відклали й узялись за ва-рихи варити кулі та клепати іще ожиги. Ніяких підків і табель.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |