клепачка

[klɛpɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Розмовна назва клепального молотка — спеціального ручного інструмента з двома бойками для з’єднання металевих деталей за допомогою заклепок.

  2. Зменшувально-пестлива форма від слова “клепало” (великий дзвін або металева пластина для сигналізації), що вживається переважно в усній народній творчості та діалектах.

  3. У західних регіонах України — народна назва рослини конюшини повзучої (Trifolium repens), яка має характерні сухі квітоголови, що при пошкодженні видають легкий клацаючий звук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клепачка, р. клепачки, д. клепачці, з. клепачку, о. клепачкою, м. клепачці, к. клепачко

Більше записів