1. Хімічний процес введення етильної групи (–CH₂CH₃) до молекули органічної сполуки; етилювання.

2. У нафтопереробній промисловості — додавання тетраетилсвинцю або інших антидетонаційних присадок до бензину для підвищення його октанового числа (застарілий технологічний процес).

етилтіофен — органічна сполука, похідна тіофену, в якій один атом водню заміщений на етильну групу (C₂H₅); безбарвна рідина, що використовується в органічному синтезі та як проміжна сполука у виробництві лікарських засобів, пестицидів або ароматизаторів.

етилтіоетан — органічна сполука, сірковмісний аналог диетилового ефіру, у якому атом кисню замінено на атом сірки; хімічна формула CH₃CH₂SCH₂CH₃. Синонім: диетилсульфід.

Етилтіоаденозин — похідна нуклеозиду аденозину, в якій гідроксильна група (-ОН) у 5′-положенні замінена на етилтіогрупу (-S-CH₂-CH₃); синтетична сполука, що використовується в біохімічних дослідженнях як субстрат або інгібітор ферментів, зокрема метилтрансфераз.

Етилтритан — власна назва вигаданого хімічного речовини або технологічного пристрою, що використовується у науково-фантастичному всесвіті серіалу “Зоряний шлях” (Star Trek) як складова для рушіїв деформації (варп-двигунів) космічних кораблів.

Етилтритан — у технічному сленгу та художній літературі може вживатися як узагальнена назва для гіпотетичного високоенергетичного палива або каталізатора в передбачуваних космічних технологіях майбутнього.

Етилтолуол — органічна сполука, рідкий вуглеводень ароматичного ряду, похідне толуолу, в молекулі якого один атом водню заміщений на етильну групу; існує у вигляді трьох ізомерів (орто-, мета- та пара-етилтолуол), що відрізняються положенням замісника.

Етилтелур — органічна сполука, похідна телуру, що має формулу C₂H₅TeH або (C₂H₅)₂Te; безбарвна рідина з різким неприємним запахом, що використовується в органічному синтезі як джерело етилтелурових груп.