Древослів

Словник Української Мови

  • квазімонотонність

    Властивість функції або оператора, що є проміжною між монотонністю та довільністю, коли зростання (або спадання) аргументів не гарантує строгого зростання (спадання) значень, але виконується певна умова, що обмежує характер їхньої зміни (наприклад, у диференціальних рівняннях або теорії операторів).

    У математичному аналізі та теорії диференціальних рівнянь — умова, накладена на функцію, яка є слабшою за звичайну монотонність, але достатньою для справедливості певних теорем порівняння та єдиності розв’язків.

  • двоступінчастий

    Який складається з двох послідовних ступенів, етапів або рівнів, що забезпечують поступовий розвиток, перехід або здійснення дії.

    Який має дві різні за рівнем або значенням стадії, фази або форми прояву.

  • квазімонотонний

    1. (про функцію, оператор) Такий, що має властивість, близьку до монотонності, але з певними обмеженнями або узагальненнями; наприклад, функція, для якої з невід’ємності приросту аргументу випливає невід’ємність приросту значення функції.

    2. (у теорії диференціальних рівнянь) Стосовно оператора або функції, що задовольняє умову квазімонотонності, яка є ключовою для порівняння розв’язків та застосування принципу максимуму.

  • двоступеневий

    1. Який складається з двох послідовних ступенів, стадій, етапів або має дві рівні, частини, що відрізняються за рівнем складності, значущості тощо.

    2. У техніці, технології: такий, що здійснюється, працює або побудований за принципом двох послідовних ступенів обробки, перетворення, посилення тощо.

  • квазімолекула

    1. У фізиці та хімії — утворення з двох або більше атомів, яке поводить себе як єдина частинка в певних умовах (наприклад, у випадку резонансної зв’язкової пари електрона та дірки в напівпровіднику — екситон), але не є справжньою молекулою у класичному розумінні через тимчасовий або умовний характер зв’язку.

    2. У теоретичній фізиці — модельна або ефективна частинка, що використовується для спрощеного опису складних квантових систем, поведінка якої аналогічна молекулярній.

  • квазімодо

    1. Літературний персонаж, дзвонар собору Паризької Богоматері з однойменного роману Віктора Гюго, зовнішність якого обезображена через горб і потворні риси обличчя, але який має добру і чутливу душу.

    2. Переносно — потворна на вигляд, горбата або знеображена людина (часто з відтінком співчуття).

    3. У розмовній мові — про щось дуже потворне, незграбне або потворно створене.

  • двостулковий

    1. Який складається з двох стулок, що з’єднуються між собою (про двері, вікна тощо).

    2. У зоології: що має раковину з двох з’єднаних між собою частин (про молюсків).

  • квазімода

    1. (літературознавство) У романі Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» — ім’я головної героїні, дзвонаря собору Нотр-Дам, глухонімого та горбатого персонажа, що символізує самотність і страждання.

    2. (переносне) Людина, яка має потворну зовнішність або фізичний вад, але благородну, чутливу душу; символ внутрішньої краси, прихованої за зовнішніми недоліками.

  • двострунний

    1. Який має дві струни (про музичні інструменти).

    2. Який складається з двох паралельних струн, ниток або дротів (про виріб, конструкцію).

  • квазімноження

    1. Математична операція, що має формальні властивості, подібні до звичайного множення (наприклад, асоціативність), але може відрізнятися за іншими характеристиками або не мати звичайного сенсу множення чисел; узагальнення поняття множення в абстрактній алгебрі.

    2. У теорії ймовірностей та математичній статистиці — операція композиції (згортки) функцій розподілу, що відповідає додаванню незалежних випадкових величин.