Значення
-
(літературознавство) У романі Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» — ім’я головної героїні, дзвонаря собору Нотр-Дам, глухонімого та горбатого персонажа, що символізує самотність і страждання.
-
(переносне) Людина, яка має потворну зовнішність або фізичний вад, але благородну, чутливу душу; символ внутрішньої краси, прихованої за зовнішніми недоліками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазімода, р. квазімоди, д. квазімоді, з. квазімоду, о. квазімодою, м. квазімоді, к. квазімодо