1. (літературознавство) У романі Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» — ім’я головної героїні, дзвонаря собору Нотр-Дам, глухонімого та горбатого персонажа, що символізує самотність і страждання.
2. (переносне) Людина, яка має потворну зовнішність або фізичний вад, але благородну, чутливу душу; символ внутрішньої краси, прихованої за зовнішніми недоліками.