Галантир — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Галантир — власна назва річки в Україні, правої притоки Тиси, що протікає Закарпатською областю.
Словник Української Мови
Галантир — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Галантир — власна назва річки в Україні, правої притоки Тиси, що протікає Закарпатською областю.
1. (Величінь) — власна назва села в Україні, розташованого в Бродівському районі Львівської області.
2. (величінь) — застаріла форма іменника середнього роду однини в орудному відмінку від слова “величіння”, що означало урочисту, урочистість, святковість; нині вживається форма “величінням”.
1. Окремий предмет, особа або явище серед низки однорідних, що має характерні риси, властивості свого виду, роду; індивід, особлива.
2. Окремий примірник (друкованого видання, документа, твору мистецтва тощо).
3. (у систематиці тварин і рослин) Конкретний живий організм або зразок гербарію, колекції, що служить представником виду або іншої систематичної категорії.
1. Властивість або стан того, що величне; могутність, гідність, піднесеність, що викликає повагу та захоплення; блиск, пишність.
2. (як власна назва, з великої літери) Титул, звертання до монарха, високопоставленої особи (наприклад, Його Величність, Її Величність).
1. Страва французької кухні, холодна закуска з відвареного та спресованого м’яса, птиці, риби або дичини, залитого до застигання власним злегка згущеним бульйоном, що часто подається нарізаною скибками.
2. Історично — соус на основі рибного або м’ясного бульйону з додаванням спецій, вина, трюфелів, що подавався до м’яса або птиці.
1. Титул монарха (імператора, короля, королеви, імператриці), що вживається як звертання або замість імені.
2. (перен.) Висока, виняткова важливість, значення когось або чогось; гідність, що викликає повагу.
Екзематоїд — захворювання шкіри, що характеризується висипанням, подібним до екземи, але без типового для неї запалення та сверблячки.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, заст.) Той, хто величає, прославляє когось або щось; вигукувач величань, особливо під час обрядових дійств.
1. Рід рослин родини амарилісових, до якого належать декоративні квіти з білими пониклими квітками, що розпускаються навесні; підсніжник (Galanthus).
2. Заст. Поетична назва підсніжника, що вживається в літературних творах.
1. Фізична величина, що має однакову розмірність з іншою фізичною величиною, але може відрізнятися за фізичним змістом та одиницями вимірювання в різних системах одиниць.
2. У техніці та метрології — величина, яка за своїми властивостями (розмірністю, характером зміни) є подібною (аналогічною) до іншої величини і може бути використана для її моделювання або заміни в експерименті чи розрахунках.