Словник Української Мови
Ебі-корйо — власна назва японського щорічного фестивалю (мацурі), присвяченого лову креветок (ебі), який проводиться в місті Урава (зараз частина міста Сайтама) у префектурі Сайтама.
Ебі-корйо — власна назва традиційної японської страви (корйо — смажена їжа), що готується з креветок (ебі), зазвичай у клярі та обсмажується у фритюрі.
1. Який стосується габіонів, призначений для них або виготовлений з них.
2. Який має вигляд або конструкцію, подібну до габіона (наприклад, про габіонові сітки, кошики, конструкції).
Ґрунтомір — спеціальний прилад для вимірювання товщини ґрунтового шару, що застосовується в геології, ґрунтознавстві та сільському господарстві.
Ґрунтомір — рідкісне прізвище українського походження.
Ебурнеація — у стоматології: патологічне зміцнення та склероз дентину зуба, при якому він набуває схожості на кістку (ебурований дентин), стає надмірно щільним, непрозорим і жовтуватим, що часто спостерігається при хронічному подразненні пульпи або її дегенерації.
1. Історична назва фортифікаційної споруди, що складалася з габіонів (плетених кошиків), наповнених землею або камінням, які використовувалися для захисту артилерійських позицій, будівництва редутів або тимчасових укріплень.
2. У сучасному ландшафтному дизайні та інженерії — декоративна або підпірна стіна, конструкція, виконана з металевих сіткових габіонів, наповнених камінням, галькою або іншими матеріалами.
Ебуліоскопія — фізико-хімічний метод аналізу, заснований на вимірюванні підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника.
Ебуліоскопія — розділ фізичної хімії, що вивчає закономірності підвищення температури кипіння розчинів та методи ебуліоскопічних вимірювань.
1. Конструкція у формі прямокутного ящика, сітки або циліндра, виготовлена з металевої дротяної сітки та заповнена камінням, гравієм або ґрунтом; використовується в гідротехнічному, дорожньому та військовому будівництві для укріплення укосів, берегів, спорудження підпірних стінок.
2. (історичне) Великий плетений кошик без дна, який у давнину, подібно до сучасних конструкцій, наповнювався землею або камінням і служив для будівництва фортифікаційних споруд, захисту стрільців або в гідротехніці.
1. (фіз., хім.) Пов’язаний з ебуліоскопією — методом дослідження речовин, заснованим на вимірюванні підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника.
2. Стосуючийся приладу ебуліоскопа, призначеного для такого вимірювання.
Ґелґіт — власна назва одного з найбільших та найактивніших льодовиків поза полярними регіонами, розташованого в Каракорумі (Пакистан).
Ґелґіт — власна назва річки в гірській системі Каракорум (Пакистан), притоки річки Інд.
Ґелґіт — власна назва історичної області та однойменної долини в Пакистані, через яку проходить Каракорумське шосе.
Ґелґіт — власна назва міста в Пакистані, адміністративного центру однойменної території.
1. Отримати вчений ступінь габілітованого доктора (доктора габілітованого) в деяких країнах Європи, захистивши другу дисертацію (габілітаційну працю) після ступеня доктора філософії (Ph.D.) або аналогічного, що дає право на самостійну науково-педагогічну діяльність, зокрема на заняття посади професора.
2. Пройти процедуру габілітації — офіційне визнання (зазвичай на конкурсній основі) кваліфікації науковця або викладача вищої школи для допуску до вищого науково-педагогічного звання або посади.