величчя

[ʋɛlɪt͡ʃt͡ʃjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан того, що величне; могутність, гідність, піднесеність, що викликає повагу та захоплення; блиск, пишність.

  2. (Історія) –

    (як власна назва, з великої літери) Титул, звертання до монарха, високопоставленої особи (наприклад, Його Величність, Її Величність).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. величчя, р. величчя, д. величчю, з. величчя, о. величчям, м. величчі, к. величчя

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів