1. (про рідину) Потрапити в горло, дихальні шляхи під час пиття чи їди, викликаючи раптовий кашель або задишку.
2. (переносно) Захлинутися, задихатися від сильних емоцій (наприклад, від сліз, сміху, жалю).
-
днювати
1. Проводити день, перебувати десь протягом дня, часто з відтінком тимчасовості або очікування наступної події (на відміну від “нічувати”).
2. (У значенні, близькому до “відпочивати”) Перебувати на денному відпочинку, зупинятися для відпочинку вдень (особливо про мандрівників, військо тощо).
-
ковтнути
1. Різко всмоктати рідину або повітря ротом, зробити один ковток.
2. Переносно: поспіхом, не обміркувавши, прийняти, погодитися на щось (наприклад, ковтнути обман, приниження).
3. Переносно: стримано виявити якесь почуття, здержатися (наприклад, ковтнути сльози, зітхання).
4. Розмовне: швидко з’їсти або випити, зазвичай не ковтаючи добре.
-
днопоглиблювальний
Який стосується поглиблення дна водойм (річок, каналів, портів тощо) для поліпшення судноплавства або інших цілей.
Який призначений для робіт з поглиблення дна.
-
ковтки
1. Множина від слова “ковток” — невеликі порції рідини, що ковтаються за один раз; пиття невеликими порціями.
2. (у спеціальному контексті) Назва села в Україні, зокрема села Ковтки у Хмельницькій області.
-
дноочищувальний
1. Призначений для очищення дна водойм (річок, озер, ставків тощо) від мулу, ілу, бруду або інших відкладень.
2. Стосунний до техніки, механізмів або робіт з очищення дна.
-
ковтатися
1. (про рідину) Потрапляти в горло, дихальні шляхи під час пиття або дихання, викликаючи кашель або захлинання.
2. (перен., розм.) З труднощами сприймати, приймати щось неприємне (наприклад, образи, критику).
-
дноочисний
1. Призначений для очищення дна водойми, річища або іншого водного об’єкта від мулу, наносів, сміття тощо.
2. Стосовний до техніки, механізмів або робіт, пов’язаних із видаленням відкладень з підводної частини.
-
ковтати
1. Приймати їжу або рідину, просуваючи її з рота крізь горло в стравохід, роблячи ковтальні рухи.
2. Поглинати, вбирати (перен.). Про повітря, воду тощо.
3. Не вимовляти чітко, пропускати звуки або склади під час мовлення.
4. Вільно, без перешкод пропускати крізь себе (про механізми, пристрої).
5. Примушувати себе прийняти, змиритися з чимось неприємним (перен.).
-
ковтання
1. Дія за значенням дієслова ковтати; прийняття їжі, рідини або слини через рот у стравохід і далі у шлунок.
2. Фізіологічний процес, що забезпечує просування ковтка з ротової порожнини в стравохід за допомогою скоординованих рухів м’язів язика, піднебіння, глотки та стравоходу.
3. (переносне) Поглинання, поглинення чогось великим об’ємом або масою (наприклад, ковтання корабля хвилями).