1. Який має властивість ковтунувати, тобто легко відривається від основного масиву, розсипається, кришиться (переважно про ґрунт, землю).
2. Розсипчастий, пухкий, нещільний (про структуру чого-небудь).
-
дніпропетровськ
Дніпропетровськ — історична назва міста в центральній Україні, адміністративного центру Дніпропетровської області, розташованого на обох берегах річки Дніпро; з 2016 року в рамках політики декомунізації офіційно перейменоване на Дніпро.
Дніпропетровськ — колишня назва Дніпропетровської області України, що використовувалася до 2019 року, коли область була офіційно перейменована на Дніпропетровську (згодом — Січеславську), а потім на Дніпровську, хоча останні перейменування не набули офіційного закріплення.
-
ковтун
1. Рідкісне прізвище українського походження, що походить від діалектного дієслова “ковтати” (швидко пити, ковтати).
2. У місцевих говірках — людина, яка п’є багато рідини або п’є швидко, великими ковтками; також може означати ненажеру.
-
дніпровський
1. Який стосується річки Дніпро, пов’язаний з нею, розташований на її берегах або в її басейні.
2. Який стосується міста Дніпро, пов’язаний з ним, характерний для нього.
-
ковточок
1. Невелика кількість рідини, що ковтається за один раз; один акт ковтання рідини.
2. (переносне значення) Невелика порція чогось (напою, їжі, повітря тощо), що сприймається або вживається за один раз.
3. (переносне значення) Незначна, ледве помітна частина, частка чогось (наприклад, відчуття, знання, інформації).
-
дніпровий
1. Який стосується річки Дніпро, пов’язаний з нею, характерний для неї або розташований на ній.
2. Який походить з Дніпра, родом з Дніпра (у складних назвах риб, рослин тощо).
-
ковтонутися
1. (розм.) Різко або несподівано впасти, звалитися, часто зі звуком удару об землю або воду.
2. (перен., розм.) Потрапити у скрутне, незручне або принизливе становище, зазнати невдачі.
-
ковтонути
1. Різко та швидко проковтнути рідину або слину, часто від сильних емоцій (страху, здивування, хвилювання).
2. (переносно) Примусово або неохоче прийняти, змиритися з чимось неприємним (образу, звинувачення, неприємну новину).
-
днюватися
днюватися — проводити день, перебувати десь протягом дня; деніти.
днюватися — (у значенні пасивного стану) наставати, тривати про день (про час доби).
-
ковток
1. Одна порція рідини, що потрапляє в рот і ковтається за один раз; глоток.
2. Кількість рідини або повітря, що захоплюється за один раз під час пиття, вдиху тощо.
3. (переносне) Короткий проміжок часу, коли можна щось відчути, спостерігати; мить, момент.