1. Рідкісне прізвище українського походження, що походить від діалектного дієслова “ковтати” (швидко пити, ковтати).
2. У місцевих говірках — людина, яка п’є багато рідини або п’є швидко, великими ковтками; також може означати ненажеру.
ковтун
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щовечора заходили Підмогильний, Ковтун, Сухомлин, ще хтось. Багряний рідко бував «вдома» — був непосидючий, мав якісь побічні знайомства й приятелювання.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |