Значення
-
Дія за значенням дієслова ковтати; прийняття їжі, рідини або слини через рот у стравохід і далі у шлунок.
-
Фізіологічний процес, що забезпечує просування ковтка з ротової порожнини в стравохід за допомогою скоординованих рухів м’язів язика, піднебіння, глотки та стравоходу.
-
(переносне) Поглинання, поглинення чогось великим об’ємом або масою (наприклад, ковтання корабля хвилями).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ковтання, р. ковтання, д. ковтанню, з. ковтання, о. ковтанням, м. ковтанні, к. ковтання