Древослів

Словник Української Мови

  • добуксирувати

    1. Завершити буксирування, довезти до місця призначення за допомогою буксира (про судно, літак тощо).

    2. Допомогти буксиром долучитися до основної групи, складу (про транспортний засіб).

  • козинячий

    1. Властивий козеняті, що стосується козеняти.

    2. Призначений для козеняти.

  • добуксируваний

    1. (про судно, плавзасіб) Такий, що його довели до певного місця або причалили за допомогою буксира; прибуксирований.

    2. (переносно, розм.) Дуже втомлений, знесилений; такий, що ледве рухається.

  • козинські

    1. Представники українського шляхетського роду (герба Кораб) з Київщини, відомі з XVI століття, до яких належав, зокрема, державний діяч та дипломат Речі Посполитої Адам Козинський (пом. 1633).

    2. Назва села у Хмельницькій області України (повна офіційна назва — Козинці), пов’язана з історичним родом Козинських, якому воно належало.

  • добукварний

    1. Який стосується періоду навчання перед початком роботи з букварем, підготовчий до букварного етапу в оволодінні читанням і письмом.

    2. Який існував або відбувався до появи, створення букваря.

  • козиний

    1. Прикметник до слова «коза» (самка козла); властивий козі, що належить їй.

    2. Прикметник до слова «козел» (рід військової зброї); призначений для козла, що стосується козла (наприклад, козиний приціл).

  • козинець

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. (діал.) Місце, де збираються або відпочивають кози; вигін для кіз.

    3. (перен., розм.) Про віддалене, глухе, занедбане місце або невелике, непримітне поселення.

  • добудуватися

    1. Завершити будівництво власного будинку, житла або його певної частини, що тривало протягом якогось часу.

    2. Прибудувати, зробити додаткову прибудову до вже існуючої будівлі або споруди з метою її розширення.

  • козетка

    1. Невеликий диванчик для двох осіб, часто зігнутий під кутом або напівкруглий, що зазвичай призначений для відпочинку та приватної розмови.

    2. У театрі: окрема ложа в партері або бенуарі, розрахована на невелику кількість глядачів (зазвичай на двох-трьох).

    3. У садово-парковому мистецтві: затишний, укритий кущами або альтанкою куточок для відпочинку в саду або парку.

  • добудувати

    1. Завершити будівництво чогось, довести до кінця будівництво, що було розпочато або тимчасово призупинено.

    2. Прибудувати додаткову частину до вже існуючої споруди, збільшити її розміри.