• козиряння

    1. Дія за значенням дієслова “козирити”; хизування, вихваляння чим-небудь, демонстрація своєї переваги або успіхів з метою викликати захоплення або зависть.

    2. У картярській грі: хід, при якому гравець б’є карту суперника старшою картою тієї ж масті або козирем.

  • козирочок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “козирок”: невеликий козирок (у 1-му значенні).

    2. Розм. Верхня частина головного убору (кепки, фуражки тощо), що прикриває тім’я; тулія.

    3. Розм. Невеликий навіс, дашок над чим-небудь.

  • добурюватися

    1. Дієслово доконаного виду, утворене від «добуритися». Позначає дію, спрямовану на досягнення мети шляхом інтенсивного, настирливого розпитування, вивідування чогось; витягти інформацію, відповідь, признання в когось після тривалих зусиль.

    2. (У прямому значенні, рідше) Дієслово доконаного виду. Дістатися, дійти до чогось, просвердливши отвір; завершити процес буріння до певної глибини або об’єкта.

  • козирок

    1. Виступаюча частина головного убору (кепки, фуражки тощо), призначена для захисту очей від сонця або дощу.

    2. Невеликий дашок, навіс над чим-небудь (наприклад, над вікном, дверима, балконом).

    3. Передня частина кабіни деяких транспортних засобів (трамвая, тролейбуса, тепловоза), де розташоване робоче місце водія або машиніста.

    4. У техніці — захисний або спрямовуючий щиток, пластина певної форми.

  • добурювати

    1. Добудовувати, завершувати будівництво чогось, доводити до кінця будівлю або її частину.

    2. (У переносному значенні) Додавати, доповнювати щось, завершувати якусь роботу або процес.

  • козирнутися

    1. Різко, з силою повернутися, кинутися вбік, відскочити (про коня або іншу тварину).

    2. Перен., розм. Різко відреагувати, відповісти, виявити несподівану рішучість або спротив у відповідь на щось.

  • козирнути

    1. У карткових іграх — покрити карту старшою картою тієї ж масті або козирем.

    2. Перен., розм. — перевершити когось, перемогти у суперечці чи змаганні, несподівано виявивши перевагу.

    3. Розм., заст. — зробити різкий, вибрикуючий рух головою або тілом; кивнути, гойданути.

  • добуритися

    1. Дієслово доконаного виду, що означає завершення процесу буріння до певної глибини, шару або об’єкта, досягнення мети бурінням.

    2. Переносно: довгими, наполегливими розпитуваннями, дослідженням або спостереженням дізнатися щось, виявити приховану інформацію або суть явища.

  • козирний

    1. Який стосується козирів у картярській грі, належить до козирної масті; такий, що перемагає карту іншої масті.

    2. Перен. Найсильніший, найважливіший, вирішальний; такий, що дає перевагу, забезпечує успіх.

    3. У сполученні “козирний туз”: перен. про найсильніший, найвпливовіший аргумент або засіб для досягнення мети.

  • добурити

    1. Завершити буріння чогось, довести буріння до певної глибини або до потрібного місця.

    2. Дістати, видобути щось із глибини за допомогою буріння.