козетка

[kozɛtkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Невеликий диванчик для двох осіб, часто зігнутий під кутом або напівкруглий, що зазвичай призначений для відпочинку та приватної розмови.

  2. У театрі: окрема ложа в партері або бенуарі, розрахована на невелику кількість глядачів (зазвичай на двох-трьох).

  3. У садово-парковому мистецтві: затишний, укритий кущами або альтанкою куточок для відпочинку в саду або парку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. козетка, р. козетки, д. козетці, з. козетку, о. козеткою, м. козетці, к. козетко

Більше записів