Словник Української Мови
Козеріг — зоологічна назва виду ссавців із родини бикових, що мешкає у гірських районах Кавказу; кам’яний козел, Capra caucasica.
Козеріг — астрономічна назва одного з сузір’їв зодіаку, розташованого в Південній півкулі; також знак зодіаку, що відповідає періоду з 22 грудня по 20 січня.
Козеріг — міфологічна істота, гібрид козла та риби, що часто зображувався в античному мистецтві та асоціюється з богом Паном або знаком зодіаку.
Дієслово, що означає процес додавання нових споруд, прибудов або конструктивних елементів до вже існуючої будівлі або споруди, з метою її розширення, збільшення площі або покращення функціональності.
У переносному значенні — поступово розвиватися, нарощуватися, доповнюватися чимось новим, формуючи цілісність (наприклад, про систему знань, теорію, мережу).
1. Зменшувально-пестливе від “козеня” — маленька коза, козеня.
2. Уживається як власна назва, ім’я або прізвисько для тварини (козеняти) або в казковому контексті.
1. Додавати нові частини, прибудови до вже існуючої споруди, будівлі або конструкції, продовжуючи її будівництво.
2. Переносно: розширювати, доповнювати щось (наприклад, теорію, систему знань), додаючи нові елементи до вже наявного.
1. Зменшувально-пестливе від “козеня”: маленька коза, козеня.
2. (переносно, фам.) Про ласкаву, ніжну, вразливу людину (часто дитину або жінку).
1. Молода коза, козля; дитина кози.
2. Переносно: про вправну, жваву, часто дрібну людину (зазвичай дитину).
1. Який стосується добудови, призначений для добудови або пов’язаний з процесом добудовування чогось.
2. У будівництві: такий, що відноситься до конструкції, елемента або етапу, який буде додано, прибудовано до основної споруди в майбутньому.
1. Місто в Україні, адміністративний центр Козелецького району Чернігівської області, розташоване на правому березі річки Остер.
2. Історична назва селища міського типу Козин у Рокитнівському районі Рівненської області.
1. Такий, що був доданий до існуючої споруди або конструкції в процесі її розширення, збільшення.
2. (перен.) Такий, що був створений, розвинений або доповнений пізніше, додатково до чогось основного.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “козел”: маленький козел, козеня.
2. Розмовна назва козлика (трагуса) — невеликої антилопи, що мешкає в гірських районах Євразії.
3. У медичній та анатомічній термінології — невеликий хрящовий виступ на передньому краї вушної раковини людини, що частково закриває вхід до зовнішнього слухового проходу.
4. У техніці та архітектурі — невеликий виступ, кронштейн або опора, що підтримує карниз, балкон, сходи або іншу конструкцію.
5. У військовій справі — невелике укріплення, фортифікаційна споруда або височина, що використовується для спостереження та оборони.