1. Такий, що добувається, видобувається з надр землі, з природних джерел (про корисні копалини, ресурси).
2. Такий, який можна отримати, здобути в результаті певних зусиль, процесів або технологій.
-
козв’язний
1. Стосований до Козв’язного — села в Україні, що належить до цього населеного пункту або пов’язаний з ним (наприклад, козв’язний став, козв’язний краєзнавець).
2. Стосований до Козв’язного — історичної місцевості чи урочища, що носить таку назву.
-
добрішатися
добрішатися — дієслово, що означає набувати доброти, ставати добрішим у результаті тривалого процесу або через певні обставини; часто вживається з відтінком іронії або для позначення зміни характеру в часі.
-
козаччина
1. Історична епоха в Україні (XVI–XVIII століття), пов’язана з виникненням, розквітом та діяльністю козацтва як соціального, військового та політичного явища, що сформувало власну державність (Військо Запорозьке, Гетьманщина) та відіграло ключову роль у боротьбі за автономію.
2. Суспільний устрій, побут, культура, традиції та спосіб життя козацького стану, що характеризувалися військовою організацією, демократичними засадами самоврядування, особливим правовим режимом і специфічною матеріальною та духовною культурою.
3. Період правління гетьмана Павла Скоропадського (1918 р.), коли була проголошена Українська Держава, а уряд намагався відродити деякі традиції та символи козацької доби.
4. У переносному значенні — мужність, вольовий дух, вільнолюбність, готовність до боротьби за волю, що асоціюються з ідеалізованим образом козацтва.
-
добрішати
1. Ставати добрішим, кращим за своїми моральними якостями; проявляти більше доброти, сердечності, чуйності.
2. Ставати кращим, приємнішим, сприятливішим (про обставини, ситуацію, погоду тощо).
3. Розм’якшуватися, ставати менш суворим, сердитим (про настрій, характер).
-
козачок
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “козак”: молодий козак, хлопець козацького стану, або ж звертання до козака.
2. Назва метелика родини сонцевиків (Aglais urticae), який має яскраво-червону з чорними та блакитними плямами забарвлення крил; синонім — сонцевик кропив’яник.
3. Розмовна назва невеликої риби родини окуневих, що мешкає в прісних водоймах; синоніми — бичок, бабець.
4. У ботаніці — народна назва деяких рослин, зокрема виду молочай кипарисоподібний (Euphorbia cyparissias).
-
добріхуватися
1. (розм.) Докопуватися до чогось, знаходити щось після тривалих пошуків або старанних спроб.
2. (перен., розм.) З великими труднощами, повільно доходити до якоїсь істини, розуміння чогось.
-
козачня
1. Збірна назва козацтва як соціально-політичного стану, військової організації та особливого способу життя на українських землях (переважно в XVI–XVIII століттях).
2. Зневажлива або іронічна назва людей, які наслідують зовнішні атрибути козацтва без глибокого розуміння його сутності, або тих, хто надмірно романтизує козацьку добу.
3. Розм. Про велику, неорганізовану або галасливу групу людей (за аналогією з козацьким військом або табором).
-
добрітися
1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами, після тривалого або незручного пересування.
2. (переносно) Досягти певного стану, результату або етапу, зазвичай поступово або з певними зусиллями.