козаччина

Значення

1. Історична епоха в Україні (XVI–XVIII століття), пов’язана з виникненням, розквітом та діяльністю козацтва як соціального, військового та політичного явища, що сформувало власну державність (Військо Запорозьке, Гетьманщина) та відіграло ключову роль у боротьбі за автономію.

2. Суспільний устрій, побут, культура, традиції та спосіб життя козацького стану, що характеризувалися військовою організацією, демократичними засадами самоврядування, особливим правовим режимом і специфічною матеріальною та духовною культурою.

3. Період правління гетьмана Павла Скоропадського (1918 р.), коли була проголошена Українська Держава, а уряд намагався відродити деякі традиції та символи козацької доби.

4. У переносному значенні — мужність, вольовий дух, вільнолюбність, готовність до боротьби за волю, що асоціюються з ідеалізованим образом козацтва.

Правопис та відмінювання