Древослів

Словник Української Мови

козла

Буква

1. Родовий відмінок однини або знахідний відмінок однини іменника “козел” у значенні самця кози або самця деяких інших тварин (наприклад, гірського козла).

2. Родовий відмінок однини або знахідний відмінок однини іменника “козел” у значенні розмовної назви чоловіка, що поводиться грубо, нахабно або егоїстично.

3. Родовий відмінок однини або знахідний відмінок однини іменника “козел” у значенні гімнастичного спортивного снаряда для опорних стрибків.

4. Родовий відмінок однини або знахідний відмінок однини іменника “козел” у значенні невеликої дерев’яної триноги, підставки для пиляння дров, теслярських робіт тощо.

5. Родовий відмінок однини або знахідний відмінок однини іменника “козел” у значенні карти, що має зображення бородатого чоловічого обличчя у профіль (валета) у старій українській колоді карт.

6. Родовий відмінок однини або знахідний відмінок однини іменника “козел” як власної назви (прізвиська, прізвища, клички тварини тощо).

Приклади вживання слова

козла

Приклад 1:
Якось довелося мені розмовляти з випадковим співбесідником, людиною маргінальною, без певного роду занять, який чи не весь свій час збавляв десь у парку, «забиваючи козла» у специфічному товаристві. Так от у розмові цей чоловік раптом згадав, що до них вряди-годи приєднується незвичайна людина, яка не гордує цим товариством, але разом з ними віддається улюбленій грі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Еламцям вдавалося зображувати предмет водночас і реалістично, й абстрактно, стилізовано, про шо, зокрема, свідчить їхній кубок (зберігається в .Дуврі), прикрашений складеною з двох трикутників фігурою гірського козла, вигин спини якого продовжено граціозним розмахом рогів. Еламське мистецтво III тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
А за ці гроші купують козла або бика, а якщо грошей вистачає, то й обох купують. Потім їхній піп (wurachaitos), вдяг- нувши вінець на голову, кладе руку на козла або на бика і просить ви- щезгаданих богів, щоб вони вдячно прийняли від нього цю жертву.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

More posts