• виділений

    1. Такий, що був відокремлений, відділений від чогось іншого або отримав особливу увагу, статус, призначення.

    2. (У мовознавстві, граматиці) Такий, що належить до категорії виду (дієслівного) або стосується вираження виду.

    3. (У фінансах, адмініструванні) Призначений, асигнований для певної мети (про кошти, ресурси).

  • девальвація

    1. Зниження офіційного курсу національної валюти щодо золота, срібла або іноземних валют, що здійснюється державними органами.

    2. Знецінення, втрата цінності чого-небудь (наприклад, моральних принципів, соціальних норм тощо).

  • видющий

    1. (заст., рідк.) Такий, що має здатність бачити, зрячий (про людину).

    2. (заст., перен.) Проникливий, прозорливий, що бачить або розуміє глибше за інших.

  • девадасі

    Девадасі (від санскритського «devadāsī» — «служниця бога») — в традиційній індійській культурі, дівчина або жінка, присвячена служінню певному божеству в храмі через виконання ритуальних танців, музики та обрядів, що вважалося шлюбом з богом.

    В історичному та соціальному контексті — статус, що з часом набув форм соціальної експлуатації, коли дівчаток віддавали до храмів, де їхнє життя часто перетворювалося на принизливу практику, пов’язану з сексуальним рабством та проституцією під релігійною вивіскою.

    У сучасному вживанні — символ релігійно обґрунтованої гендерної дискримінації та експлуатації жінок в Індії; термін, що використовується в соціологічних, феміністичних та історичних дослідженнях для позначення цього явища.

  • видючий

    1. Який має здатність бачити, сприймати зір; зрячий (про людину, тварину).

    2. Який має гостре зір, добре бачить; зіркий.

    3. Рідк. Який передбачає, прозирає майбутнє; провидний.

  • дев’ятькарбонілодвокобальт

    Неорганічна біметалева сполука, що має формулу Co₂(CO)₉, де два атоми кобальту пов’язані між собою та з дев’ятьма карбонільними лігандами (CO); кластерна молекула, важливий промисловий каталізатор та проміжна сполука в органічному синтезі, зокрема в процесах гідроформілювання.

  • видхнутися

    1. (про повітря, пари, гази) Вийти назовні, вивільнитися з чогось; випаруватися.

    2. (перен., розм.) Втратити силу, інтенсивність; вивітритися, зникнути.

    3. (перен., розм. про людину) Втратити енергію, бадьорість; знесилитися, знемогтися.

  • дев’ятуха

    1. Розмовна назва дев’ятої частини чого-небудь, зокрема дев’ятої частини горілки або іншого алкогольного напою, що відливалася як окрема міра.

    2. Переносно: сильна міцна горілка або самогон.

    3. У значенні власної назви — народна назва рослини материнки (Origanum vulgare), яку використовували в народній медицині та для настоїв.

  • видхлий

    1. (Про повітря) такий, що видихнутий з легенів; видихнутий.

    2. (Перен., про мову, думки тощо) такий, що вийшов назовні, був висловлений; виголошений, вимовлений.

  • дев’ятник

    1. Рослинна спільнота, що складається з дев’яти видів, або ділянка, на якій зростає дев’ять видів рослин (у геоботаніці).

    2. Назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.