видючий

1. Який має здатність бачити, сприймати зір; зрячий (про людину, тварину).

2. Який має гостре зір, добре бачить; зіркий.

3. Рідк. Який передбачає, прозирає майбутнє; провидний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |