Неорганічна біметалева сполука, що має формулу Co₂(CO)₉, де два атоми кобальту пов’язані між собою та з дев’ятьма карбонільними лігандами (CO); кластерна молекула, важливий промисловий каталізатор та проміжна сполука в органічному синтезі, зокрема в процесах гідроформілювання.
дев’ятькарбонілодвокобальт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |