Словник Української Мови
1. (в медицині) такий, що стосується ектопії — розташування органу або тканини в невластивому для них місці, часто вродженого; наприклад: ектопічна вагітність (позаматкова), ектопічне розташування серця.
2. (у біології) такий, що знаходиться або виникає в незвичному, нетиповому місці; наприклад: ектопічний вогнищевий пульс.
1. Пристрій, інструмент або прилад, призначений для вимірювання, визначення чи фіксації якихось величин, параметрів або характеристик (наприклад: вимірювач тиску, вимірювач швидкості).
2. Особа, яка займається вимірюванням чого-небудь як професія або обов’язок.
1. У біології: зовнішній шар цитоплазми клітини, що має більш щільну та стабільну структуру порівняно з внутрішнім шаром (ендопластом), особливо в одноклітинних організмах.
2. У ботаніці: тонкий зовнішній шар протоплазми в рослинних клітинах, розташований безпосередньо під клітинною стінкою.
1. (у ботаніці) такий, що цвіте лише один раз за життя, після чого відмирає (про рослини); одноразовоцвітучий.
2. (у лінгвістиці) такий, що вживається лише один раз у певному корпусі текстів або в творчості одного автора (про слово або мовну одиницю); одноразовий, унікальний.
1. Дія за значенням дієслова “вимірювати”; встановлення кількісних характеристик чогось за допомогою спеціальних приладів, засобів або одиниць виміру.
2. Результат такої дії, виражений у певних одиницях; отримана величина, числовий показник.
3. (у техніці, метрології) Сукупність операцій, що застосовуються для визначення співвідношення між однією величиною (що вимірюється) та іншою, однорідною з нею величиною, прийнятою за одиницю.
1. (у парапсихології та спіритизмі) що стосується ектоплазми — таємничої речовини, яку, за уявленнями, виділяє організм медіума під час сеансів і з якої формуються фантоми чи «духи».
2. (у біології, рідко) що стосується зовнішнього шару цитоплазми клітини (ектоплазми), який зазвичай є більш щільним і прозорим порівняно з внутрішнім шаром.
1. Властивість об’єкта, що визначається числом незалежних координат, необхідних для опису його положення або стану; кількість вимірів (напрямів) у просторі.
2. У математиці та фізиці — формальна характеристика простору, многовиду або фракталу, що виражається цілим або дробовим числом і відображає складність його структури (наприклад, топологічна вимірність, фрактальна вимірність).
3. Переносно — аспект, сторона, грань явища, поняття або процесу, що розглядається з певної точки зору.
1. (діал.) Вишивка, вишивання; орнамент, узор, створений нитками на тканині.
2. (перен., діал.) Щось дуже гарне, прикраса; часто вживається в звертанні до людини.
3. (діал.) Розкішна, багата одіж, прикрашена вишивкою.
1. Пристрій або інструмент для вимірювання фізичних величин (довжини, тиску, температури, електричних параметрів тощо); вимірювальний прилад.
2. (у техніці) Спеціальна мірка, шаблон або калібр, призначені для перевірки розмірів, форми або взаємного розташування деталей виробів.
3. (переносно) Критерій, мірило, показник, за допомогою якого оцінюють якість, рівень або ступінь чого-небудь.
Ектоплазма — у парапсихології та спіритуалізмі: нібито таємнича речовина, що виділяється з тіла медіума під час сеансу і здатна приймати форму людських фігур або предметів.
Ектоплазма — у біології (застаріле): зовнішній шар цитоплазми клітини, що має більш щільну і прозору структуру порівняно з внутрішнім шаром (ендоплазмою).