1. (діал.) Вишивка, вишивання; орнамент, узор, створений нитками на тканині.
2. (перен., діал.) Щось дуже гарне, прикраса; часто вживається в звертанні до людини.
3. (діал.) Розкішна, багата одіж, прикрашена вишивкою.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Вишивка, вишивання; орнамент, узор, створений нитками на тканині.
2. (перен., діал.) Щось дуже гарне, прикраса; часто вживається в звертанні до людини.
3. (діал.) Розкішна, багата одіж, прикрашена вишивкою.
Приклад 1:
З довгополого, засмальцьованого, демикотонового балахону убрався Лейба в чорний ластиковий; і Сурка Лейбова ходила не такою зайол-заною, як приїхала; і Лейбові діти – не такі миршаві та шолудиві… Є в Лейби – не знать де він й узяв її – і коза з козенятком; біля Лейбової корови ходить уже наймичка Гапка; завів Лейба й пару шкапійок… Зажив Лейба з піщанами… сказав би: як у Христа за пазухою,- коли б Лейба у Христа вірив. А то Лейба – “невіра”; Лейбові предки над Христом знущались… Було іноді за те Лейбі, як підоп’ють піщани!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”