Словник Української Мови
Жевжик — власна назва, що позначає персонажа українського народного фольклору, зокрема казок, часто хитрого та кмітливого звіра або істоту, схожу на їжака.
Жевжик — власна назва, що вживається як прізвисько або ім’я людини, зазвичай для позначення невисокої, жвавої або колючої на вдачу особи (за аналогією з їжаком).
Жевжик — рідкісне прізвище українського походження.
1. (історичне) Козацький зимовий головний убір з хутра (зазвичай смушевий або овчиний) з чотирма клинами, що розширюється догори, та довгими навушниками, які зав’язувалися під бородою або на потилиці.
2. (переносне значення) Людина, яка носить такий убір; козак.
3. (власна назва) Прізвисько козацького ватажка, одного з перших дослідників Сибіру — Єрмака Тимофійовича (XVI ст.).
4. (власна назва) Назва географічних об’єктів (наприклад, гора Єрмак в Українських Карпатах).
Жебрій — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області (Стрийський район) та села в Івано-Франківській області (Рожнятівський район).
Жебрій — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стрию, що протікає у Львівській області.
1. (історичне) Короткий чоловічий верхній одяг, розшитий капюшон, який носили в Україні в XVI–XVIII століттях; різновид єпанчі.
2. (рідко) Застаріла назва верхнього чоловічого одягу типу мантії або широкого плаща.
1. Стосовний до стародавнього міста Єрихон, пов’язаний з ним.
2. У переносному значенні: дуже гучний, оглушливий (за біблійним переказом про стіни Єрихона, які впали від гучного звуку труб).
1. Який жебрує, просить милостиню, випрошує щось у когось.
2. Який нагадує поведінку жебрака; благальний, покірливий, убогий (про вигляд, погляд, тон тощо).
1. Який жебракує, просить милостиню; властивий жебракові.
2. Уживається як складова частина власної назви села в Україні — Жебручий Яр.
Єрихон — стародавнє місто в Палестині, відоме з біблійних текстів як одне з найдавніших міст на Землі та місто, стіни якого, за переказами, впали від звуку ізраїльських труб (сурм).
Єрихон — вживана в українській мові традиційна назва міста на Західному березі річки Йордан, що сьогодні має арабську назву Аріха та івритську назву Єріхо.
Єрихон (переносно) — символ давнини, застарілості або чогось дуже віддаленого (зазвичай у виразах на кшталт “це було ще за часів Єрихона”).
1. Невелика річка, протока або рукав у дельті великої річки, що часто пересихає влітку; характерний для ландшафтів півдня України та півдня Росії.
2. Глибокий та вузький яр, балка або заглибина, заповнена водою, що утворилася від стоку дощових або талих вод.
3. Застаріла назва для рукописної книги судових справ або кримінальних протоколів у Московській державі XVI–XVII століть.
Жебруватися — діалектний варіант дієслова “жебракувати”, що означає бідніти, злидарювати, жити в крайній убогості.
Жебруватися — у деяких говірках вживається як синонім до “жебрати”, тобто просити милостиню, ходити по жебрах.