1. Який жебракує, просить милостиню; властивий жебракові.
2. Уживається як складова частина власної назви села в Україні — Жебручий Яр.
жебручий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який жебракує, просить милостиню; властивий жебракові.
2. Уживається як складова частина власної назви села в Україні — Жебручий Яр.
Відсутні