Словник Української Мови
1. Загнати когось, щось у певне місце, примусити потрапити всередину чогось (зазвичай поганого, небажаного).
2. Примусити когось опинитися в скрутному, безвихідному становищі; поставити в тяжке становище.
3. (у спеціальному значенні, про рідину) Всмоктати, вбити (наприклад, вогонити олію в деревину).
1. (діал.) Важко працювати, тяжко трудитися; копітко займатися чимось.
2. (діал.) Тягти, волочити щось важке.
3. (перен., діал.) Обтяжувати когось, бути тягарем для когось; докучати, набридати.
1. Який підготовлений, приготований для певної мети або використання; заготовлений.
2. Який знаходиться в стані готовності, повністю готовий до дії або виконання.
1. Дієслово, що означає стати спокійним, затихнути, припинити шуміти або галасувати; заспокоїтися після збудження.
2. (Переносно) Примиритися з чимось, звикнути до якоїсь обставини, ситуації або думки; заспокоїтися психічно.
1. Привести себе в стан готовності до чого-небудь, підготуватися до певних дій або подій.
2. Запастися чим-небудь, забезпечити себе чимось у потрібній кількості на майбутнє.
Гирилиця — назва однієї з кириличних азбук, що існувала в Україні в XVI–XVII століттях, відмінною рисою якої було використання літери “г” з додаванням діакритичного знаку (крапки, дужки або гачка) для позначення звука [г] на відміну від звичайної кириличного “г”, що читалася як [ґ].
Гирилиця — застаріла назва кириличної писемності взагалі, що вживалася в українській літературі XIX — початку XX століття.
1. Довести когось до стану спокою, заспокоїти, угамувати (переважно про дитину).
2. Примусити когось замовкнути, перестати шуміти або голосно розмовляти.
3. Утихомирити, приборкати, зробити менш активним або виразним (переносно, про явища, почуття тощо).
Еспіраль — власна назва космічного апарату (супутника), створеного в Україні; серія супутників дистанційного зондування Землі, розроблених конструкторським бюро «Південне» імені М. К. Янгеля.
1. Приготувати, зробити щось у потрібній кількості, заздалегідь підготувати до використання.
2. (розм.) Приготувати їжу, зварити, припасити їстівних запасів.
Вгомонюватися — поступово заспокоюватися, приходити до стану рівноваги після збудження, хвилювання або активної діяльності; втихомирюватися.
Вгомонюватися — входити в ритм, пристосовуватися до певного режиму, темпу або порядку дій, знаходити свій лад у чомусь.