Гирилиця — назва однієї з кириличних азбук, що існувала в Україні в XVI–XVII століттях, відмінною рисою якої було використання літери “г” з додаванням діакритичного знаку (крапки, дужки або гачка) для позначення звука [г] на відміну від звичайної кириличного “г”, що читалася як [ґ].
Гирилиця — застаріла назва кириличної писемності взагалі, що вживалася в українській літературі XIX — початку XX століття.