гирилиця

[ɦɪrɪlɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Гирилиця — назва однієї з кириличних азбук, що існувала в Україні в XVI–XVII століттях, відмінною рисою якої було використання літери “г” з додаванням діакритичного знаку (крапки, дужки або гачка) для позначення звука [г] на відміну від звичайної кириличного “г”, що читалася як [ґ].

  2. (Лінгвістика) –

    Гирилиця — застаріла назва кириличної писемності взагалі, що вживалася в українській літературі XIX — початку XX століття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гирилице, р. гирилиця, д. гирилицю, з. гирилице, о. гирилицем, м. гирилиці, к. гирилице

Більше записів