1. Який був додатково оброблений, поліпшений або завершений після основної роботи; допрацьований.
2. У лінгвістиці: про слово або форму слова, що утворилася внаслідок додавання морфем (наприклад, префікса, суфікса) до вже існуючої основи.
-
доробковий
1. Який стосується доробку, тобто додаткової роботи, виконаної поза основним завданням або нормою, і за яку нараховується окрема плата.
2. Який належить до системи оплати праці, коли заробіток прямо залежить від кількості виробленої продукції або обсягу виконаної роботи (наприклад, доробкова оплата праці).
-
доробитися
1. Дієслово доконаного виду, що означає: довгою, наполегливою працею досягти чогось, отримати щось в результаті старанної роботи.
2. (У розмовному вживанні) Довести себе до певного стану (часто негативного) надмірною працею, перевтомою.
-
доробити
1. Завершити роботу над чимось, закінчити виготовлення або обробку чогось; додати останні деталі, штрихи.
2. Допрацювати до кінця певний, зазвичай встановлений, обсяг роботи, часу; відпрацювати залишок.
3. Розм. Додатково заробити, отримати додатковий заробіток виконанням певної роботи.
-
доричний
1. Стосовний до дорян, стародавнього грецького племені, що населяло переважно північно-східні області Греції, Пелопоннес, а також деякі острови; властивий дорянам, створений ними.
2. У архітектурі: один з трьох основних ордерів (архітектурних систем) античної архітектури, що вирізняється суворими, масивними пропорціями, колоною без бази, капітеллю у вигляді круглої подушки та іншими характерними ознаками.
3. У музиці: один з основних давньогрецьких ладів (способів побудови звукоряду), що вважався мужественним та суворим; у середньовічній та пізнішій музичній практиці — церковний лад, що відповідає натуральному мінору.
-
доритися
1. Довести щось до кінця, завершити риття, копання чогось.
2. (У переносному значенні) Докопатися до чогось, знайти, дізнатися щось в результаті наполегливих пошуків або розслідування.
-
дорити
1. (у спеціальному вживанні) Викопувати, розчищати або поглиблювати рів, канаву чи іншу подібну споруду.
2. (переносно, рідко) Докопуватися до чогось, наполегливо досліджувати або вивчати щось до самого кінця, до сутності.
-
дорисуватися
1. Дієслово доконаного виду, що означає завершити малювання, додавши останні штрихи або деталі до вже намальованого зображення.
2. У переносному значенні — завершити, довести до логічного кінця якусь справу, думку або образ, надавши їм цілісності та остаточної форми.
-
дорисувати
1. Завершити малювання, додавши необхідні деталі або штрихи до вже намальованого зображення.
2. Переносно: надати чому-небудь закінченого вигляду, цілісності; доповнити, завершити.