доричний

[dorɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Стосовний до дорян, стародавнього грецького племені, що населяло переважно північно-східні області Греції, Пелопоннес, а також деякі острови; властивий дорянам, створений ними.

  2. У архітектурі: один з трьох основних ордерів (архітектурних систем) античної архітектури, що вирізняється суворими, масивними пропорціями, колоною без бази, капітеллю у вигляді круглої подушки та іншими характерними ознаками.

  3. У музиці: один з основних давньогрецьких ладів (способів побудови звукоряду), що вважався мужественним та суворим; у середньовічній та пізнішій музичній практиці — церковний лад, що відповідає натуральному мінору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доричний, р. доричного, д. доричному, з. доричного, о. доричним, м. доричнім

Більше записів