дорисувати

1. Завершити малювання, додавши необхідні деталі або штрихи до вже намальованого зображення.

2. Переносно: надати чому-небудь закінченого вигляду, цілісності; доповнити, завершити.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він продовжував скручуватись вузлами і лякати мене, коли я знаходила його в баняках чи на горищі, де він звисав униз головою з бальоку[60], і продовжував малювати мапу міста (чого я більше не забороняла і навіть чекала з нетерпінням, коли йому заманеться дорисувати кілька нових пунктів) — але вранці чемно снідав разом із Петром булками і молоком чи налисниками з пшоняною або гречаною кашею. А тоді йшов за Петром у майстерню чи до саду, як на роботу — такий урочистий і серйозний, що мені хотілось вхопити його обома руками, притиснути до себе, зацілувати, трохи покусати і пощипати за щоки, і полоскотати під пахвами — але я знала, що якби бодай доторкнулась до нього, то малий би втік, як дике звірятко, і перестав би їсти.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: дієслово () |