1. Який має подвійну частку, подвійну порцію чогось; подвійний, подвоєний.
2. У складі власних назв: такий, що складається з двох однакових або подібних частин, об’єктів (наприклад, про гори).
-
естуфа
1. (в архітектурі) спеціальна приміщення для приготування їжі у середньовічних замках або монастирях, часто з відкритим вогнищем та димарною системою.
2. (історичне) назва певного типу житлового приміщення з каміном у західноєвропейській, особливо французькій, архітектурі середньовіччя.
-
вдовувати
1. Бути вдовою або вдовцем; перебувати у стані вдовства після смерті чоловіка або дружини.
2. (переносно) Бути позбавленим чогось важливого, супутнього; залишатися у самотності або в стані втрати (наприклад, про предмети, явища).
-
вдоюватися
Вдоюватися — (про дитину) звикати до годування груддю, починати брати материнську грудь після народження або після перерви.
Вдоюватися — (переносно) звикати до чогось нового, незвичного, пристосовуватися до нових умов або обставин.
-
гладкаїт
Гладкаїт — рідкісний мінерал, водний арсенат кальцію, що належить до групи гіпсу; кристалізується в моноклінній сингонії, утворює прозорі до напівпрозорих кристали білого, рожевого або безбарвного кольору.
-
вдоволятися
1. Отримувати задоволення, насолоду від чогось; задовольняти свої бажання, потреби.
2. (У пасивній формі «вдоволятися») Бути задоволеним, отримувати достатньо чогось для задоволення.
-
вдоювати
1. (перехідне) Поступово привчати немовля до годування материнським молоком або сумішшю з пляшечки, особливо після періоду годування іншим способом (наприклад, з ложечки).
2. (переносне значення, перехідне) Поступово прищеплювати, привчати когось до чогось, впливаючи тривало та наполегливо (часто про ідеї, звички, погляди).
-
естуарій
Воронкоподібне гирло річки, що розширюється в сторону моря, де спостерігається змішування прісної та морської води під впливом припливів і відпливів.
Однобічне затоплення гирла річки внаслідок опускання берега або підняття рівня моря.
-
вдоволяти
1. Задовольняти чиїсь потреби, бажання або вимоги, надавати достатньо чогось.
2. Устаріле значення: задовольняти статеву пристрасть, займатися любовним актом.
-
вдочерятися
1. Процес або дія, коли жінка (мачуха) юридично оформлює прийняття дитини свого чоловіка від попереднього шлюбу як своєї власної доньки; ставати для когось юридично визнаною матір’ю через усиновлення або всиновлення дівчинки.
2. (У розширеному значенні) Процес, коли дитина (дівчинка) отримує юридичний статус удочереної; ставати прийнятою в сім’ю як донька.