Значення
- (Юриспруденція) –
Процес або дія, коли жінка (мачуха) юридично оформлює прийняття дитини свого чоловіка від попереднього шлюбу як своєї власної доньки; ставати для когось юридично визнаною матір’ю через усиновлення або всиновлення дівчинки.
- (Юриспруденція) –
(У розширеному значенні) Процес, коли дитина (дівчинка) отримує юридичний статус удочереної; ставати прийнятою в сім’ю як донька.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вдочеряюся, ти вдочеряєшся, він вдочеряється, ми вдочеряємося, ви вдочеряєтеся, вони вдочеряються