1. Дійти до якогось місця, досягти мети після тривалого або важкого шляху; добратися.
2. (про звуки, вісті, інформацію) Дійти до когось, стати чутним або відомим.
3. (заст.) Дорослішати, доходити до певного віку або стану зрілості.
-
доходжалий
1. (Про людину) Який досяг повної зрілості, повного розвитку; дорослий, зрілий.
2. (Перен., розм.) Який досяг найвищого ступеня розвитку, сили; повний, справжній, досконалий.
-
доховуватися
1. (діал.) Повільно, з труднощами дихати, задихатися від втоми, хвороби тощо.
2. (перен., діал.) Легко втомлюватися, ставати знесиленим, втрачати енергію.
-
доховувати
1. (спеціально) Додавати до чогось, змішувати з чимось, щоб збільшити обсяг або змінити властивості; розбавляти, домішувати.
2. (переносно) Додавати до твору, розповіді тощо чужі елементи, деталі, не властиві оригіналу; доповнювати вигадкою.
-
доховатися
Дістатися, дійти до чогось, знайти щось шляхом пошуків, розшукування (зазвичай про щось сховане, приховане).
Дізнатися, вивідати щось (часто таємне, приховане від інших).
-
доховати
1. (діал.) Доглядати, вирощувати рослини або тварин, дбайливо плекати.
2. (діал.) Доводити до певного стану, тривалою працею створювати щось.
3. (діал., рідк.) Довго зберігати, берегти щось.
-
дохнути
1. (про тварин) перестати жити, загинути; вживається переважно щодо худоби, птиці, комах тощо.
2. (переносно, розмовне) зазнати краху, припинити існування (про справу, підприємство, явище).
3. (діалектне) дихати, повільно або важко дихати.
-
дохлий
1. Який загинув, перестав жити (про тварин, рідше — про рослини); мертвий.
2. Переносно: позбавлений життя, руху, інтенсивності; бездіяльний, застиглий.
3. У значенні іменника: дохла тварина, падло.
-
дохитуватися
1. Дійти до якогось місця, стану або результату, долаючи труднощі, повільно або з великими зусиллями (зазвичай про транспортний засіб або погано ходячу людину).
2. Дійти до якогось висновку, рішення або істини шляхом тривалих роздумів, спостережень або міркувань.
-
дохитувати
1. Дієслово, що означає довести до стану хиткості, нестійкості; похитнути щось до кінця або до певного ступеня.
2. У переносному значенні — послабити, підірвати чиєсь здоров’я, сили, моральний стан або авторитет.