1. Завершити цвітіння, перестати цвісти; відцвісти.
2. Довести процес цвітіння до певного етапу або моменту.
-
дохідний
1. Який приносить дохід, прибуток; вигідний, рентабельний.
2. Який має високі доходи, прибутковий (про підприємство, галузь тощо).
3. Заст. Багатий, заможний.
-
дохідливо
1. Так, що приносить дохід, вигідне в матеріальному відношенні; вигідно, прибутково.
2. Так, що дає хороший урожай; родюче, врожайно (про землю, ґрунт).
-
дохідливий
1. Який приносить дохід, прибуток; вигідний, рентабельний.
2. Який дає багатий урожай; врожайний.
3. (У переносному значенні) Плідний, корисний, результативний (про працю, діяльність тощо).
-
дохристиянський
1. Який існував або відбувався до прийняття християнства як офіційної релігії; характерний для епохи, що передувала християнізації.
2. Який належить до релігійних вірувань, культурних звичаїв, світоглядних уявлень, що існували до поширення християнства.
-
дохожий
1. (діал.) Який доходить, досягає чогось; достатній, задовільний.
2. (діал.) Який добре росте, розвивається; здоровісний, кріпкий.
3. (діал.) Який добре вміє щось робити; умілий, спритний.
-
доходний
1. Який приносить дохід, прибуток; вигідний, рентабельний.
2. Який дає значний прибуток, забезпечує високі доходи.
3. (У фінансовій та економічній термінології) Позначення активів, цінних паперів, бізнесу або майна, основним призначенням яких є отримання регулярного прибутку.
-
доходитися
1. Дійти до певного місця, пункту, стану або результату; завершити шлях, розвиток або процес.
2. (У безособовому вживанні) Про настання, наставання чогось (часто про час, подію).
3. (Розм.) Дістатися, бути отриманим кимсь (про предмет, майно тощо).
-
доходити
1. Рухаючись, перебувати на підході до чогось, наближатися до якоїсь мети, пункту призначення або певного стану.
2. Діставатися, сягати до якогось місця, межі або рівня (про предмети, явища, відчуття).
3. Прибувати, надходити кудись (про пошту, повідомлення, інформацію).
4. Доводити щось до кінця, завершувати якусь роботу або процес (розмовне).
5. Приходити до певного висновку, розуміння чогось внаслідок роздумів, міркувань.
6. Досягати певного віку, періоду (про людину).
7. (у сполученні “доходити розуму”) — ставати розсудливішим, досвідченішим.
-
доходжатися
1. Дійти, дістатися до якогось місця пішки, зазвичай з труднощами або після тривалої ходи; дотягтися до чогось.
2. (перен., розм.) Довести щось до кінця, завершити якусь тривалу або важку справу.
3. (розм.) Довести себе до виснаження, втомитися від тривалої ходьби або іншої фізичної діяльності.