Древослів

Словник Української Мови

доходити

Буква

1. Рухаючись, перебувати на підході до чогось, наближатися до якоїсь мети, пункту призначення або певного стану.

2. Діставатися, сягати до якогось місця, межі або рівня (про предмети, явища, відчуття).

3. Прибувати, надходити кудись (про пошту, повідомлення, інформацію).

4. Доводити щось до кінця, завершувати якусь роботу або процес (розмовне).

5. Приходити до певного висновку, розуміння чогось внаслідок роздумів, міркувань.

6. Досягати певного віку, періоду (про людину).

7. (у сполученні “доходити розуму”) — ставати розсудливішим, досвідченішим.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та от до мене раптом якимись кружними шляхами почала доходити інформація начебто з ідеологічного відділу треба звернутися до новоствореного видавництва «Вища школа», і там тебе приймуть. Згодом з розрізнених чуток склалася приблизно така версія.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Геометричне місце точок, до яких промені, що виходять з центра C, бу- дуть доходити за однаковий про міжок ча- су, є колом (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Тривай лишень ти, смирна, що нас було за iграшки з парубками кориш; я тобi вiддячу…” Стали доходити до села, от Василь i каже: — Тепер же прощайте, дiвчатка. Менi так весело було з вами; спасибi вам i дуже спасибi за все, за все, за все.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів